Сказати щось, але чи в тому справа?
Він стукав в дім й була на нім печать
Ні, не любові, а дурної слави.
Він стукав в дім, він був один як перст,
Він не просив ні щастя, ані долі,
Він був, як біль чи як німий протест,
Чи як суцільна змучена крамола.
І я йому води не подала,
Я зачинила двері і ворота,
Й гарячий дим торкнув мого чола,
І затопила дух суха жарота.
… Мені був сон. І сон цей був, як дим,
Як пасмо вітру чи душа сухотна.
Хтось стукав в дім, і він був молодим,
Був молодим і був невідворотним.