Краса рідного краю

Вадим Крищенко

Красою рідний край багатий,
Навкруг — як фрески з вівтаря...
Квітують мальви біля хати,
А угорі горить зоря.

Хай скептик каже: вже не модні
Червоні кетяги калин,
Та тішать серце і сьогодні
Ці кольори живих картин.

Калина, сонях, білі гуси,
І ластівка, що гнізда в'є...
Я не соромлюсь, не боюся
Сказати, що це все моє.

Чорниці кущик під сосною,
Пташиний спів до забуття...
Краса лишається красою,
Якщо вона вросла в життя.