Працьовита

Марія Пригара

У нас Катруся Івченко —
Найкраща прибиральниця.
Вона вже так старається —
Вся ланка нею хвалиться.

— Оце хазяйська дівчина!—
Говорить тьотя Настя.—
Напевне, мати вивчила:
Буває людям щастя!

Підлогу в класі вимиє,
Мов у своїй господі,
Іще й на інших гримає,—
Хазяєчка та й годі!

Мов грім, летить Катруся в дім,
Метляючи косичкою.
Вбіга мерщій і зразу в бій
З молодшою сестричкою.

— Ой лихо! Що ж це діється?
Чому обід не гріється?
Я зранку прибирала клас —
Мені давно обідать час!

Чого стоїш? Біжи скоріш!
Насип борщу і хліба вріж!
Сестричка мовчки слуха все,
Приносить борщ і хліб несе.

От з'їла Катря свій обід.
— Ти ж, Галко, прибери як слід!
Тарілки теж помий сама:
У мене просто сил нема.

І вже — дивіться! — в ліжку —
Лежить, читає книжку.
... Мені ввижається чомусь,
Немов я знаю двох Катрусь.

Одна із них за звичкою
Командує сестричкою
І не береться зроду
Ні за холодну воду.

А друга — вчиться краще всіх,
Працює — не зупиниться.

...Котра, скажіть нам, справжня з них:
Ледащо чи відмінниця?