Вітер

Володимир Свідзінський

Тече берізка
Тремтячим блиском,
За буйним вітром
Простягши гілля;
Могучі клени
Свій шум зелений
Бурхливо клонять
На свіже зілля.

А буйне збіжжя
Аж до обніжжя
Горбів далеких
Кипить розливне,
І все, здається,
Біжить, сміється
У слід блакитний,
За днем поривним.