Циганська смерть

Степан Руданський

Розказував циган раз
За смерть свого сина:
"Ще ніхто так не вмирав,
Як моя дитина.

Тілько-то вже смерть прийшла,
А він на всю хату:
"Тату! Тату! — закричав, —
Люльки, — каже, — тату!"

Приніс йому таки сам,
А синок, небога,
Тілько раз собі пакнув
Та й пішов до Бога!"