посеред літа золотого
непереможно забринів
із серця мого
Ох, то ж за те, що восени,
сумного, млистого поранку,
я раз невчасно завела
собі веснянку.
посеред літа золотого
непереможно забринів
із серця мого
Ох, то ж за те, що восени,
сумного, млистого поранку,
я раз невчасно завела
собі веснянку.