Ритм

Павло Тичина

Коли йде дві струнких дівчині — ще й мак
червоний в косах —
— десь далеко! молоді планети!

Пливуть. Струнчать. Атоми утоми — на світ,
у світ із тьми! Танцюють, куряву збивають…

Сонця

стають у коло. А від них майви
по всесвіту всьому.
Дві дівчині.

Антистрофа

Налила голодним дітям молока, —

сама сіла та й

задумалась…

А по гладишці, мов з очей незрячих,

сльози по-

котились. Одна швидше, вперед. А
друга,
мов знехотя,
за нею,
слідом…

Дві дівчині.