Усміхнено-футбольне

Володимир Даник

Коли дрібніють почуття
І серцю б — стрімкості й розгону!
Ідіть туди, де вир життя —
Нестримним ревом стадіону!

Коли любові — і на грам! —
Аби хлюпнуть її — у вірші,
Ідіть – де гол… чи їм! Чи нам…
І вже життя — відразу інше!

Коли суцвіття юних рим
Перед бідою безпорадні,
Ідіть, де слово — гол!.. — як грім,
І всім цього — цілком достатньо!

О, не кажіть, що ми юрба
І це життя — надміру сонне,
Коли укотре закипа
Висока чаша стадіону!