Я, Богданчик і Оксанка.
І у житі між стеблинок
Назривали волошинок.
І мені здалося трошки,
Що синесенькі волошки
Під промінням сонця зранку,
Ніби очі у Оксанки.
А Богданчик гордовито
Нам промовив: —Стигле жито
І волошки світло-сині —
То мов прапор України!