Двадцять четверте лютого сталося вчора
двадцять четверте лютого сталося вчора.
я відтоді не пам'ятаю нічого.
і хоча досі здригаюсь, коли світає —
я нічого не пам'ятаю.
нічого не пам'ятаю.
я забула, як це — прислухатися до сирени...
Власова Тетяна
Повні тексти творів
Ступаючи втомлено, але впевнено, твердо й ставно...
Ступаючи втомлено, але впевнено, твердо й ставно,
Андрій заходить у місто, якого могло не стати.
Світла тут не було давно — здається, з березня, може, з лютого.
Його зустрічає запекла земля і вітають запеклі люди.
Дивний день, коли радість змагається із тривогою...
Сьогодні Бог народжується там...
Сьогодні Бог народжується там,
Де захист – це життя, а не робота.
Де вмить стають героями цитат,
Тримаючи вогні аеропорту.
Де захищає каска і малюнок,
Що привезли від щирої дитини...
Танцюй, моя пташко, просто посеред села
танцюй, моя пташко, просто посеред села.
саме для цього його спалили дотла.
красива у своїй силі, сильна у своїй красі —
танцюй, моя люба, покажи їм усім.
посеред цього згарища, залишеного ворогами,
танцюй так, як завжди уміла — гордо і гарно...
Темно так, що діти вже вміють рахувати...
Темно так, що діти вже вміють рахувати постріли і набої,
карбувати у сутінках миті, наче фото у спільний альбом.
Так, навіть у цій темряві я бачу, що всі ми створені із любові.
Тільки поки не розумію, для чого нам створена ця любов.
Чому вона не закінчується зі смертю, якщо обидві мають початок.
Чому робить рідними тих, що народились чужими.
І чому вона завжди поруч із болем, від якого мусиш кричати...
Янголи діляться цигарками...
Янголи діляться цигарками, "По одній, — сміються, — на брата".
Розповідають один одному про перемоги, розповідають про свої втрати.
Жартують, мовляв, час підшуковувати собі заміну.
Розуміють один одного так, як ніхто більше не розуміє.
"Я, — каже один, — взагалі без поняття, як мені бути далі.
Вони ж, коли мене кличуть, достеменно не знають усіх деталей.
Сподіваються на мене постійно, ставлять якісь питання...
Дивіться також