Найбільше я симпатизую Грицику. Це син Степана Кореня, якого татари вбили разом з дружино, тож Грицик залишився сиротою. Хлопець випасав у рідному селі худобу, але завжди мріяв козакувати, і його мрія таки здійснилася. Викликають захоплення його розум, спритність, безстрашність, наполегливість, відважність, ентузіазм та спостережливість. Саме Грицик придумав, що треба взяти в полон Тишкевича, обдурив його попутників, прийняв рішення мчати слідом за Швайкою, який переслідував Тишкевича. Можливо тому Швайка обрав собі Грицика за джуру, а ще козак співчував хлопцю-сироті, бо сам втратив батька через татар. Грицик викликає в читача повагу і захоплення, бо не зважаючи на важку долю, не втрачає бажання вчитися (навчається татарської мови), вміє самостійно приймати важливі рішення, поводиться, як справжній козак, хоч йому лише 12 років. Такі герої, як Грицик, можуть бути прикладом для наслідування навіть для сучасних підлітків.