На мою думку, це були почуття з першого погляду. Жінка першою побачила хлопця і наче усміхнулася. Сашко з гурту жниць виділив лише Лорі: "Але тих він мов і не бачить, поглядом впився в оту одну, що стоїть поміж ними, хоча й не бере участі в їхніх безсоромних вихилясах, в ту, що своєю усмішкою покликала його перша". Згодом вони говорили: "Були сказані якісь слова, – він сказав їх по–своєму, вона по–своєму, – і хоч це було як мова птахів, і говорилося не для того, щоб зрозуміти, одначе й це щасливе лепетання ще більше зближувало їх". Тож між Сашком і Лорі одразу виникла якась іскра, поглядами вони порозумілися без слів і відчули, що близькі одне одному.