Досліджуючи кольорову гаму, слід відзначити, що автор спочатку акцентує увагу на чорному і сірому кольорах, які символізують розпач і зневіру: "чорні вікна", за ними – "чорні простори" (чорний – колір смерті й руйнації, депресії), в хаті – "сірий, сумний колорит", "сірі меблі" (сірий – колір нудьги, хвороби, як правило, маскує емоції страху чи гніву). Далі фарби поступово світлішають: герою ввижаються "зелені луки" (зелений – колір заспокоєння, розслаблення), він бачить "жовте полум'я свічки" (жовтий – колір інтелекту, символізує процес змін від несвідомого до свідомого), "зелену умбрельку", а пізніше – у яблуневому саду – "сонце золотить повітря" (золотий – колір чистої інтуїції, психічної мужності і самопізнання; колір очищення і зцілення), "блакитне небо", "рожеві платочки" квітів, "крізь білий цвіт виднілось синє небо" (білий – колір найвищого духовного досягнення, очищення і просвітління) – і "сльози полегкості падають за платочками".