У характері дівчинки виявляються не тільки меланхолійний (тонке відчуття краси, спостереження за сільським ставом, слухання гри на фортепіано та звуків дзвонів), а й холеричний (змагання з негодою, приборкання коня, відвага) типи темпераменту. "Мала грудь розходилася з відваги, а сумовиті дитинячі очі, широко отворені, впились кудись в далечину". Саме поєднання цих двох типів темпераменту дає неповторний ефект пристрасного відчуття краси, яка постає для героїні в образах: "Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тонах, переживала в уяві з'явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі, і плакала з смутку невиясненого...")