Симоненко Василь — Задивляюсь у твої зіниці...

Подумайте, як ритмічна організація поезії впливає на розкриття її змісту.

Вірш складається з восьми катренів (чотирирядкових строф), римування в них перехресне. Віршовий розмір поезії – п'ятистопний хорей. Така ритмічна організація вірша допомагає розкрити щирі синівські почуття поета до своєї Батьківщини...

Україна асоціюється з образом матері:

Маю я святе синівське право

З матір'ю побуть на самоті.

Вірш написано у формі монологу ліричного героя, зверненого до України-матері. Її образ має сакральний зміст, він перегукується із системою вірувань українського народу:

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

Автор захоплюється своєю дивною й гордою країною, схиляється перед героїзмом і мужністю борців за її національне визволення.

Вірш "Задивляюсь у твої зіниці…" можна порівняти з віршем Володимира Сосюри "Любіть Україну". Обидва поети розкривають перед читачем щирі синівські почуття до своєї Батьківщини. У вірші Сосюри у кожному рядку звучить любов до рідного краю, ліричний герой закликає любити Україну і в "радості мить", і в "годину негоди". У цій поезії дуже чітко простежується громадянська позиція ліричного героя, що сповнений патріотичних почуттів...

Образ України у цій поезії зливається з образом матері, яку ліричний герой називає гордою і щасливою, звертається до неї "нене". Україна для ліричного героя – не тільки "молитва", тобто сокровенне й найцінніше, а й "розпука вікова", адже вона зазнавала багаторічної неволі, втрачала державність. Митець усвідомлював своє найвище призначення – творити для України, наближати її незалежність: "Ради тебе перли в душу сію,/Ради тебе мислю і творю...".

У вірші ліричний герой веде неспішний монолог із рідною ненею-Україною. Він – не колективне "ми", як у попередників В. Симоненка, а наповнене плоттю і кров'ю конкретне "я". Через використання літоти автор відтворює свій нерозривний зв'язок із Вітчизною. Він знає героїчну історію "революцій, бунтів і повстань" свого народу, шанує його вільнолюбний дух. У фіналі твору звучить передбачення ранньої загибелі ліричного героя і самого поета: "Я проллюся крапелькою крові/На твоє священне знамено!" Рання смерть поета стала жертвою в ім'я рідної землі.

Україна – символічний образ матері для ліричного героя, яку він віддано любить, милується її красою, дивується з її сміливості і героїзму.

Чорти ("Ще не всі чорти живуть на небі, Ходить їх до біса на землі") –зло, з яким ліричний герой щогодини б'ється: "Чуєш – битви споконвічний грюк!". В образі чортів можна вгадати тих, хто є ворогами України, у вірші їх також названо лукавими недругами.

Образ перлів, які ліричний герой заради батьківщини сіє в душі інших, виступає символом його творчості. Свої перли-вірші він віддає людям і працює на славу України.

У вірші "Задивляюсь у твої зіниці…" В. Симоненко у формі монологу відверто й гордо заявляє про свою любов до України...

Читаючи вірш "Задивляюсь у твої зіниці…", читач відчуває любов до рідної землі, відповідальність за її майбутнє, гордість за те, що може називатися дитиною України. Ця поезія імпонує тим, що ліричний герой з гордістю заявляє, що Україна для нього найбільша і найдорожча цінність, що він боготворить рідну землю і відчуває кревний зв'язок з нею:

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова.....

Читати відповідь повністю →

Проаналізуйте значення художніх засобів у розкритті головної думки вірша.

Цілісність образу України подається через епітети й порівняння: ("зіниці голубі й тривожні", "ти для мене диво!", "мамо горда і вродлива", "моя молитва", "розпука вікова")...