Якось Робінзону наснилося, що він врятував від дикунів полоненого, якого вони зібрались убити й з'їсти. Ця людина мала допомогти йому переправитись на материк. Цей сон підказав Робінзону, що єдиним для нього способом вирватися на волю було захопити якогось дикуна, причому, якщо можна, одного з тих нещасних, засуджених на з'їдення. Невдовзі Робінзон врятував П'ятницю, який спершу вважав себе за полоненого. Коли П'ятниця взяв Робінзонову ногу й поставив її собі на голову, Робінзон зрозумів, що той присягається бути його рабом до самої смерті. П'ятниця всіма приступними йому засобами старався довести свою безмежну відданість та покірність. На мою думку, Робінзон вважав П'ятницю слугою, бо той був на нижчому рівні розвитку, був канібалом до зустрічі з Робінзоном, ходив голий, не вмів господарювати. Для П'ятниці Робінзон нап'яв маленький намет між двома стінами своєї фортеці – внутрішньою і зовнішньою. На ніч Робінзон замикався один і всю зброю забирав до себе. Але ці заходи були зайві, бо П'ятниця виявився вірним і відданим слугою.