Завантаження
Іван Бунін, "Темір-Аксак-Хан"
— А-а-а, Темір-Аксак-Хане! – дико голосить переливчастий, пристрасно і безнадійно сумовитий голос у кримській сільській кав'ярні.
Весняна ніч темна і волога, ледь видніється чорна стіна гірських урвищ. Біля кав'ярні, що приліпилась до скелі, стоїть на шосейній дорозі, на білій грязюці, відкритий автомобіль, і від його страшних, сліпучих очей тягнуться вперед, в темряву, два довгих стовпа світлого диму...