Завантаження

Іван Бунін
Іда
Переклад Олександра Грязнова
Одного разу на святках снідали ми вчотирьох, — три старі приятелі і такий собі Георгій Іванович, — у Великому Московському.
З нагоди свята у Великому Московському було порожньо і прохолодно. Ми пройшли стару залу, блідо освітлену сірим морозним днем, і призупинились у дверях нової, обираючи, де зручніше сісти, оглядаючи столи, щойно застелені білосніжними тугими скатертинами...