Завантаження
Едгар Аллан По, "Падіння дому Ашерів"
© Український переклад. В. В. Вишневий, 1992.
Його серце — беззахисна лютня:
Лиш торкни, і воно забринить.
Беранже
Весь той нескінченний, каламутний, безрадісний день, звичний для пізньої осінньої пори, я провів у сідлі, їдучи самотою через украй непривітну та дику місцевість, над якою важко нависали темні хмари. Вже залягали надвечірні тіні, коли врешті переді мною постав похмурий замок Ашерів. Не знаю чому, але вже з першого погляду на цей будинок душа моя сповнилась нестерпного смутку...