Завантаження

Аттіла Йожеф, "Смуток"

Гнав я оленем прудким,
смуток лагідний в очах.
А за серцем за моїм
сто зголоджених вовчаг.

Роги й пароги роняв —
на гіллі он-о висять.....

Читати повністю →