Завантаження
Жігмонд Моріц, "Дивні люди"
Побравшись за руки, Валіка й Панніка ступали вулицею. Вони поверталися з школи додому. Дівчатка завжди розлучалися на розі. Панніка завертала у провулок, а Валіка дріботіла далі.
Але на цей раз Валіка не випустила руку Панніки, а потягнула дівчинку за собою.
— Та ходи ж, ходи ж! У нас пообідаєш! Не соромся, чуєш?
— Ні...
— Тьотя вчителька сказала,— отже, підеш.
— Та ні-і-і...
Валіка не слухала Панніку — повела її за собою. Валіка була повніша, міцніша й сміливіша за свою подругу...