Завантаження
Езоп, "Лисиця-ненажера"
Бігла лисиця лісом, шукаючи поживи, бо була дуже голодна. Аж раптом ударив їй у ніс смачний дух печені та свіжого хліба.
— О, ще не цурається мене доля! — зраділа лисиця.— Далебі, сьогодні добре пообідаю.
Та й помчала на дух, і він привів її до високого дуплистого дуба. З дупла так знадливо пахло, аж у лисиці слинка покотилася.
Підійшла вона до дерева, зазирнула в дупло та й побачила — вгорі висять торбинки.
— Це, мабуть, залишили пастухи, які пильнують овець на узліссі,— подумала лисиця...