Завантаження
Божена Нємцова, "Про ненажеру"
В одного бідного селянина не було дітей. Не раз казав він своїй дружині:
— Якби Господь послав нам хоч одне дитя, я мав би на старість утіху та й своє майно було б кому залишити. А так не знаю, для кого стараюся.
Учув його молитви Господь, і жінка невдовзі народила сина.
Хлопцеві виповнилося лише три дні, а мати вже не може наситити його груддю, доводиться догодовувати кашею. Син з'їсть дві-три миски і все одно плаче з голоду. Сердешна жінка не знала вже, що їй і робити...