Завантаження
Лев Толстой, "Дуб та ліщина"
Старий дуб зронив з себе жолудь під кущ ліщини. Ліщина сказала дубові:
— Хіба мало простору під твоїм гіллям? Ти б ронив свої жолуді на чисте місце. Тут мені самій тісно для моїх паростків, і я сама не кидаю своїх горішків долу, а віддаю їх людям.
— Я живу двісті років,— мовив на це дуб,— і дубок з цього жолудя проживе стільки ж.
Тоді ліщина розсердилася і сказала:
— То я заглушу твого дубка, і він не проживе й трьох днів.
Дуб нічого не відповів, а наказав рости своєму синові з жолудя...