Завантаження
Ганс Крістіан Андерсен, "Закохана пара"
Переклад Михайла Старицького
Лежали собі в скриньці між іншими цяцьками і гучок[29] з опукою[30].
От і каже гучок до опуки:
— Лежимо ми вкупі в одній скрині, чи не повінчатись нам нині?
Але опука не звернула й уваги на це запитання, бо була, бач, із сап'яну зроблена і думала, що велика пані.
Другого дня прибіг хлопчик-хазяїн до своїх забавок; взяв гучка та й обмалював у жовту та червону барву, а посередині вбив ще блискучого цвяха: тепер можна було полюбувати гучком, як крутився!..