Завантаження
Ганс Крістіан Андерсен, "Капосний хлопчик"
Переклад Галини Кирпи
Був колись старий поет — такий собі добрий старий поет. Одного вечора сидів він удома, а надворі ревла-гула негода. За вікном періщив дощ, одначе старому поетові було тепло й затишно біля каміна, де палахкотів огонь та пеклися яблука.
— Не дай Боже, щоб така негода застала когось у дорозі: промокне, бідака, до рубця! — мовив старий поет, бо мав дуже чуйне серце.
— Агов, відчиніть мені! Я змерз і дуже змок!..