Завантаження
Поль Елюар, "Бубнова дзвінка"
Ще зовсім юним, я розкривав свої обійми невинності. То було лише биття крил у небі моєї вічности, лише калатання закоханого серця, що билося в завойованих грудях. Я вже не міг упасти.
Той, хто жадає кохання. Насправді світло мене засліплює.
Я його зберігаю в собі саме стільки, щоб дивитися вночі, всю ніч, всі ночі. Всі діви різні. Я мрію завжди про одну незайману діву.
У школі вона сидить на шкільній лаві переді мною, у чорному фартушку...