Воно помре, як сплеск печальний
Морської хвилі в берег дальній,
Як дивний звук в нічній добі.
Воно залишить мертвий слід
У розчерку пера, подібний
До написів, що час жадібний
Стирає з надмогильних плит.
Забуте міцно і давно
У вирі пристрастей принадних,
Твоїй душі не дасть воно
Бажань і споминів відрадних.
Та в день печалі це ім'я
Промов, коли ніхто не чує;
Скажи: ще не забута я,
Є в світі серце, де живу я…
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович