В Хороссані є таємні двері...

Сергій Єсенін

В Хороссані є таємні двері,
Де заріс трояндами поріг.
Там живе невигадана пері.
В Хороссані є таємні двері,
Та відкрить ті двері я не зміг.

У моїх руках достатньо сили,
У волоссі – золото і мідь.
Голос пері ніжний і красивий.
У моїх руках достатньо сили,
Та дверей не зміг я відчинить.

Ні до чого тут моя відвага.
Чим, скажіть, зумів я завинить,
Що мене вже не ревнує Шага?
Раз дверей не зміг я відчинить,
Ні до чого тут моя відвага.

Час мені вертатися на Русь.
Персіє! Прощаючись, не знаю –
Чи колись до тебе повернусь
З рідного, засніженого краю?
Час мені вертатися на Русь.

Прощавай, незвідане кохання!
Хай не зміг я двері відчинить,
Музика красивого страждання
Все одно у віршах задзвенить.
Прощавай, незвідане кохання.

Переклад Олександра Грязнова