Оскільки відчайдушно він нудьгує…
До світла з тіні рветься чоловік,
Та, досягнувши, ремствує й бунтує.
В безвір'ї не схиляючи колін,
Щодня нестерпне терпить він і зносить…
І визнає свою загибель він,
І прагне віри… та її не просить…
Не скаже він, у долі неземній
Постукавши до райського подвір'я:
"Впусти мене! – Я вірю, боже мій!
Допоможи позбутися безвір'я!.."
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович