І на пустуючих дітей
Сусальний ангел у щілинку
Все поглядає з-за дверей.
А няня грубку розпалила
В дитячій спальні серед дня,
І ангел тане: спершу – крила,
А потім – ангельське вбрання.
Йому не боляче нітрішки.
Назад голівка подалась,
Розтанули цукрові ніжки,
Солодка пляма розтеклась.
Засох сироп, не стало й плями
І ангел зник. Нема його!
І лиш дитина із плачами
Шукає ангела свого.
Ламайтесь, гиньте, помирайте
Крихкі створіння наших мрій!
Як ангел з цукру, розтавайте
В жаркому полум'ї подій!
Немає сенсу в вас, неначе.
І все ж ця думка не втіша,
Бо крадькома за вами плаче
Пустунка дівчинка – душа…
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович