І вона наблизилася, бо захотіла до нього всміхнутися й привітно поглянути.
Та налякане дитя відкинуло вияви ніжності доброї, кволої бабці, й на весь дім залунав його плач.
Тож старенька відійшла у своїй вічній самотності й заплакала в кутку, примовляючи: "О! для нас, нещасних старих самиць, час подобатися навіть невинним істотам уже проминув; ми наводимо жах на малих дітей, яких так хочемо любити!"