тепер ви в сні або в уяві
укупі не ходили досі
такі веселі і ласкаві
в одежі, голі, як знайшлися
це нічия нарешті справа
нема (десь дівся) живописця
по простирадло втік до ставу
цей шлях курний і ноги босі
збрудили в пилу мов прочани
тінять дерева як титани
в стерні подеколи колосся
синіє сну непевний витік
жовтіють квіти позосталі
і хоч тубо волає Вітек
почути пес рябий не в змозі
і гонить ґав ріллею далі
Переклад: Наталія Бельченко