Вернеться мій брат у країну рідну,
Все, що тільки він серцем забажає,
Все йому сповніть!
Чим грішив колись — хай в непам'ять піде,
Хай радіють зустрічі друзі давні,
Вороги — смутяться. Нехай їх краще
Зовсім не буде!..
Хай сестру свою нині він вшанує,
Хай без вороття проминеться горе...
І мені-бо часто смутила серце
Братня неслава,-
Як усюди йшов поговір про нього
І лихі обмови — на втіху людям; [147]
Тільки що змовкали — мені здавалось —
Знову починались...
O, почуй, богине, втиши печалі,
Зло втопи в нічній темряві похмурій,
Відведи від нас всі нещастя, будь нам
Ти оборона!