Мають в собі й довкола себе лад.
На все в них слушна відповідь знайдеться.
Відгадують одразу: хто кого, хто з ким,
з якою ціллю, як.
Печатки прибивають до єдиних правд,
кидають в кошик непотрібні факти,
а осіб незнаних –
до наперед призначених їм папок.
Думають стільки, скільки слід,
ні миттю довше,
бо за тією миттю причаївся сумнів.
Коли ж дістануть звільнення з життя,
то покидають своє місце
дверима, вказаними з вище.
Часами заздрю їм –
та це мина, на щастя.