Місяць блідий,
З гілок зринає
Голос чудний
Під тінню крон…
О диво-сон!
В глибоку воду,
Темну гладінь,
Верба звік-роду
Шле свою тінь,
Де вітер згас…
Мріяти час.
Легка в розмаю
Спокою мить
Від небокраю
Мовби бринить
На перелив…
Диво із див.
Місяць блідий,
З гілок зринає
Голос чудний
Під тінню крон…
О диво-сон!
В глибоку воду,
Темну гладінь,
Верба звік-роду
Шле свою тінь,
Де вітер згас…
Мріяти час.
Легка в розмаю
Спокою мить
Від небокраю
Мовби бринить
На перелив…
Диво із див.