Тому вона сумна —
Їй у віконце стука,
Жене її весна.
І все заметушилось,
Щоб зиму злу прогнать,
І жайворонки в небі
Тріпочуть і дзвенять.
Зима іти не хоче,
На весну все бурчить,
Але весна регоче
І молодо шумить!
Зима лиха почула
Кінець свого життя,
Востаннє сніг шпурнула
У чарівне дитя.
Та що та вража сила!
Сніжком умилась тим
І лиш порожевіла
Весна в цвіту своїм.
Перекладач: М. Рильський