Поет

Райнер Марія Рільке

Мене зранивши крил своїх змахом,
ти, хвилино, відлинула пріч.
Мій рот замовкнув, сповнений страхом.
Чи це мій день? Чи, може, ніч?

Де мій притулок, тепло й любов?
Я без місця в житті зостався.
Всі ті речі, яким віддавався,
віддають мене світу знов.

1906

Перекладач: Микола Бажан

Інші твори цього автора:

Lacrimosa
Дитинство
Сонети до Орфея
Звете душею...
Чуєш, друже незлічених далів...
Ще 41 твір →

Дивіться також:

Біографія Райнера Марії Рільке