Солдати, моряки, вигнанці, відставні
Перед Чиновниками — люди незначні:
Вони ж сокирою рубають синь границі.
Із люлькою в зубах, нахабні, потайні,
Вони з собаками, як спалахнуть зірниці
I тінь оближе ліс, мов язиком телиці,
Пускають на простір веселощі страшні.
Від цих законників немає супокою,
Чортів та Фаустів ловити — мастаки.
"Що везете, старі? Розв'язуйте мішки!"
Заледве ж підійдуть до кралі молодої,
То їх добродійство напустить туману.
Чекай, злочинцю, на геєну вогняну!