Жив у чеканні
З дня, коли хворість
Тіло струснула;
Все це знаючи,
Жив він, готовий
Смерть зустріти.
Жив, ясно бачачи,
Жив, розуміючи
Все, що минулося,
Все, що настане...
.................
.................
Біля постелі
Діти поникли
В мокрих сорочечках,
З лицями спухлими.
Витерши сльози,
Руку простягши,
Жінка водицею
Поїть востаннє...
Добре він відає,
Ясно вбачає він
Те, що з коханими
Станеться далі;
Все життя,— в горещах,
В праці невпинній,
В поті і злиднях,-
Марно кінчається.
Він не лишає
Дітям і жінці,
Крім безпритульності,
Більше нічого.
.................
.................
Це розуміючи,
Вмер він тихо,
Стисши зубами
З ліжка солому,-
Світлого розуму
Хворий не втратив
Аж до останньої
Смертної миті.