усміхнений кажу згаси лампу посмішки над заплющеними очима тільки в темряві стрічаємося безіменні тільки в темряві ми доторкнемося до шерсті смерті здивованим долоням накличем ніч бо день мов птаха в якої крила підбиті червінню — палають.