Вільха
Перекладач: Микита Шаповал
Шумить вільха і тужить
Над річкою сумною,
І сушать її ноги
Бур'ян із кропивою.
Над нею синє небо
Негодою лиш сіє —
То студять її зими,
То палять суховії.
Обламує і вітер
Гілля їй без сумління,
І річка підмиває
Роложисте коріннє.
Утіха лиш — пташині
Пісні дзвінкі, сріблисті...
Жалобу туги носить,
Як скине з себе листє.
От так то дні проходять
Всі низкою страшною.
Шумить вільха і тужить
Над річкою сумною.