Мов сніг і дощ шалене
Перекладач: О.Мокровольський
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.
І двері й вікна зачиняй,
Бо вітер дме студений,
Проте нам затишно удвох
Й не дивина для мене,
Що все-усе довкола нас
Мов сніг і дощ шалене.
Ось тут Горацій і Гомер,
Філософи, учені...
А ось Платона я відкрив...
Коли ж то неписьменні
Буди з тобою, друже, ми
Й мов сніг і дощ шалені?
Чому зітхаю, ти спитав,
Тремчу, як лист зелений?
Тому що саме здумав я,
Що і найбільший геній,
Що й многомислий був Гомер
Мов сніг і дощ шалений.