Скрізь із кущів та дерев линули солодкі пісні кохання, із землі підіймалися столи, обтяжені найсмачнішою їжею, заставлені кришталевими пляшками, з яких хлюпало найшляхетніше вино, що вливало життєдайний вогонь у жили гостей.
Настала ніч, скрізь над парком повисли вогненні райдуги, і стало видно, як усюди пурхали мерехтливі пташки й комахи, і коли вони махали крильми, то сипалися мільйони іскор, сплітаючись у різноманітні чудові фігури, що мінялися, танцювали, гойдались у повітрі і зникали в кущах. І ще голосніше звучала музика лісу, і таємниче шумів вітерець, доносячи ніжні пахощі.
Бальтазар, Кандіда, всі друзі впізнали могутні чари Альпануса, але Мош Терпін, уже сп'янівши, голосно сміявся: він був певний, що то все витівки оперного декоратора і князевого феєрверкера.
Гучно задзвенів дзвін. Блискучий золотий жук спустився, сів на плече Просперові Альпанусу і ніби щось нишком прошепотів йому на вухо. Проспер Альпанус устав зі свого стільця й урочисто промовив:
— Коханий Бальтазаре! Мила Кандідо, друзі мої! Настав час — Лотос кличе мене! Я мушу з вами розлучитися!
Він підійшов до молодих і тихо заговорив до них. Бальтазар і Кандіда були дуже зворушені. Проспер, мабуть, давав їм різні добрі поради і нарешті щиро обійняв їх обох. Потім обернувся до панни Рожі-Гожі і також тихо заговорив із нею — мабуть, вона давала йому всілякі доручення, пов'язані з чарами і господарством фей, які він охоче взявся виконати.
Тим часом згори спустилася невеличка кришталева карета, запряжена блискучими польовими кониками, з срібним фазаном на козлах.
— Прощавайте, прощавайте! — вигукнув Проспер Альпанус, сів у карету й полетів угору понад вогненні райдуги. Нарешті його екіпаж став маленькою блискучою зіркою, і вона зникла за хмарами.
— Прекрасний монгольф'єр,20 — пробурчав Мош Терпін і, переможений силою вина, поринув у сон.
Бальтазар, пам'ятаючи поради Проспера Альпануса, розумно користувався чудовим приміським маєтком, справді став добрим поетом, а оскільки й інші властивості маєтку, про які говорив Проспер Альпанус, маючи на увазі милу Кандіду, теж справдилися, бо Кандіда ніколи не здіймала намиста, яке їй подарувала патронеса фон Рожа-Гожа на весіллі, то нічого не бракувало, щоб Бальтазар зажив найщасливішим родинним життям, радісним і веселим, яким тільки може зажити поет із прекрасною молодою дружиною.
Отож казка про малюка Цахеса, прозваного Цинобером, тепер справді має цілком щасливий
КІНЕЦЬ.
1 — Рюкснер Георг (перша половина XVI ст.) — німецький історик; у своїй "Книзі турнірів" (1530) дав опис гербів найвідоміших дворянських родів.
2 — Джінністан — країна духів, джіннів, у арабських народних казках.
3 — Гра слів: німецькою мовою слово "філістер" означає самовдоволену, обмежену людину і водночас це назва філістимлян, народу, що наприкінці другого і в першій половині першого тисячоліття до н. е. заселяв південну частину східного узбережжя Середземного моря; за біблійними переказами, Самсон, давньоєврейський міфічний герой, вибив філістимлян кінською щелепою, коли вони хотіли полонити його.
4 — Дякую (лат.).
5 — Мій дорогий (франц.).
6 — Фуке, Фрідріх де ля Mот (1777 – 1843) — німецький письменник-романтик.
7 — Кранах, Лукас Старший (1472 – 1553) — видатний німецький художник; у своїх картинах на релігійні та міфологічні теми давав гуманістичне трактування образу.
8 — … картезіанський чортик — іграшка: порожня всередині скляна фігурка, що плаває сторч у воді.
9 — Референдарій — помічник судді в давньому німецькому суді.
10 — Віотті, Джованні Баттіста (1755 – 1824) — італійський скрипаль і композитор.
11 — Каліостро, Алесандро (справжнє ім'я та прізвище — Джузеппе Бальзамо (1743 — 1795) — авантурник, алхімік і "чудотворець", відомий своїм шахрайством у багатьох країнах.
12 — Віглеб, Йоганн Християн (1732 — 1800) — німецький хімік, автор книжки "Уроки природної магії".
13 — Горбатий (франц.).
14 — Зороастр (або ж Заратустра, 7 — 6 ст. до н. е.) — легендарний пророк і реформатор стародавньої іранської релігії, укладач священної книги іранських народів "Авести".
15 — Оксгофт — бочка на дванадцятеро відер.
16 — Ревун Вельзевул. Ліннеєва мавпа Вельзевул, чорна, бородата, на ступнях і коло хвоста темно-червона (лат.).
17 — Мавпа Вельзевул із чіпким хвостом (лат.).
18 — … багато в небі й на землі такого, що нашій філософії й не снилося — слова Гамлета з однойменної трагедії В. Шекспіра.
19 — Ні з чого не дивуйся (лат.).
20 — Монгольф'єр — первісна назва повітряної кулі яку винайшли брати Монгольф'єри: Жозеф-Мішель (1740 – 1810) і Жак-Етьєн (1745 – 1799).