Смерть за вітчизну
Перекладач: Василь Мисик
Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990
1
Ти близько, битво! Вже із висот своїх
В долину юні сходяться воїни
Проти напасників, що сунуть,
Певні уміння свого та сили.
2
Але ще впевненіш тисне молодість,
Бо Право б'ється, як зачароване,
I дружний гімн її Вітчизні
Підгинає коліна безчесним.
3
Візьміть мене з собою, о воїни,
Щоб не низька мені смерть судилася!
Не хочу марно вмерти, хочу
Я на жертовнім узвишші впасти,
4
Щоб за вітчизну пролити кров свою!
Вже час настав! О друзі, до вас іду!
До вас, о любі, що навчили
Жити й умерти мене, спускаюсь!
5
Як часто зблизька бачить жадав я вас,
Віків старих поети та витязі!
Прийміть тепер мене, малого
Чужинця, в братство своє полегле.
6
Спішать до нас перемоги вісники:
О батьківщино, вільно живи вгорі —
I не вважай на мертвих! Скільки б
Нас не лягло, ми лягли за тебе.