Проїзд заборонено!
Кур'єрський поїзд стоїть, нервується:
"Мені потрібна зелена вулиця,
Щоб я, мов вітер, все гнав і гнав...
Ану, негайно змініть сигнал!"
Світло червоне і слухать не хоче —
В темряву ночі зорить, не мигоче.
"Що за нахабство! Кажу ж — пропусти!
Важних осіб я повинен везти!"
Та не бентежиться світло червоне —
Дивиться в пітьму, як око безсонне.
Поїзд біснується, чмихає, гримає:
"Це ж незаконно мене хтось затримує!
Хоче, щоб влада його покарала?
Я двох міністрів везу й адмірала!"
Поїзд кричить що є сили в свистка,
Світло ж червоне його не пуска.
Слухайте, люди! Як з темряви ночі
Поїзд війни до нас загуркоче,—
Дружно світіть червоні вогні!
Скажем війні: