Надворі сніг біліє, як вата.
Надворі віє, надворі мете,
А дітям у хаті весна цвіте.
То не весна, то зелена ялинка,
Гарна — як писанка, як картинка!
Висять на ній яблучка, грушки, цукерки,
Лялечки, прянички, кульки, цеберки.
Ведмедики білі з пухкої шерсті,
Автомобілі з тонкої жерсті,
Поїзд предовгий — вагони з картонок,
На самім вершечку басує коник...
Підкравсь я до нього — ось-ось упіймаю...
Прокинувсь, дивлюся — нічого немає;
Усі ті розкоші я бачив у сні —
Тато не справив ялинки мені...
Лиш на шибках мороз щедровитий
Вивів узори — чи квіти, чи віти.
Встав я з постелі і за хвилинку
Пальчиком стер ту бідняцьку ялинку.