Любов, любов її терзала.
Та я утіхи не знайшов,
Хоч кинув я свою любов,
Хоч цілим серцем і душею,
Здавалось, розлучився з нею.
Ніде я втіхи не знайшов,
Хоч кинув я свою любов.
I серце, серце надто чуле,
Душі сказало: "Чи ж забули,
Забули в гордій самоті
Ми очі ті і губи ті?"
Душа сказала серцю: "Хтозна?
Розлука — пастка грандіозна:
Втечеш від муки за сто миль,
Стократно груди ранить біль".