В той день, коли
З очей текли
У мене сліз потоки,
Не знала я,
Що мала я
Побачитися з Джокі.
Він легко так
Через рівчак
Стрибнув і мовив: "Здрастуй!"
Хто б думать міг,
Щоб він прибіг
До мене в пізній час той!
Бриль заломив
I підхопив
Мене в обійми спершу,
I знову стис,
А я — я сліз
Від радості не вдержу.
Вдень і вночі
Його ждучи,
Війну я проклинала,
Тепер сміюсь
I веселюсь,
Як перше сумувала.
В вечірній час,
Бувало, в нас
Веселі пари кружать,
А я одна
Стою сумна
Без милого подружжя.
Та милий мій
Душі моїй
Вернув назавжди спокій.
До церкви, в торг
Піду я вдвох,
Щаслива, з любим Джокі.