Іди, вточи мені вина,
Налий по вінця срібний келих,
Щоб я за милу випить міг
I побажать їй днів веселих.
Танцює човен на воді,
Ревучий вітер дме від Феррі,
Стоїть на рейді корабель —
I час мені покинуть Мері.
Звучить сурма, злітає стяг,
Блищать списи напоготові,
А з далини гроза війни
Зближається в потоках крові.
Але не страх мене барить,
Не буря, що свистить у двері,
Не бою тиск, не зброї блиск —
О ні, лише розлука з Мері!